Schooner Columbia 1923

Шхуна Columbia 1923 стала моєю першою моделлю в пляшці і з'явилася вона в результаті переїзду в нову країну, поки облаштовую нову майстерню і не маю можливості продовжити великий проект - можу спробувати себе в дрібному масштабі М1:640. Давно хотіла спробувати побудувати модель в пляшці маючи лише скальпель, килимок для різки і бормашинку. Тож знайшовши "гарну" пляшку з ромом в барі - змусила чоловіка спустошити рідкий вміст та почала підбирати масштаб і метод побудови.  

1. Підготовчі роботи.

Найнудніша але така важлива частина роботи. Приготувати шаблони з перетинами шпангоутів та відмити пляшку від клею. Це мабуть найважча частина - відідрати клей від скла після відмочування етикетки. Навіть висока температури посудомийки не відмила його. Але в мене був під рукою розчин ацетону - рідина яка завжди є в косметичці для змивання лаку з нігтів. Він мене ніколи ще не підводив і тут впорався ідеально з задечею зняття липкого і в'язкого клею. Конкретно який саме ацетон - на відео крупним плано зняла пляшку у першому випуску процесу будівництва. 

2. Виготовлення корпусу.

Найголовніший етап, від якого залежить весь вигляд моделі - це відтворити точні обводи в крихітному масштабі. Тому було прийнято рішення зробити зворотні перетини по шпангоутах і контролювати за їх допомогою малкування двох половинок корпусу. Саме так я вирішила зробити корпус, бо потім його всеодно фарбувати, тож в мене буде центральна частина - кіль і дві половинки з бортами. Як саме формувала лівий і правий борт - я показала у тому ж ролику з процесом першого випуску. Відмічаючи олівцем де треба шліфувати і знімала зайве за допомогою насадог бормашинки.

3. Підготовка корпусу до фарбування.

Отримавши дві симетричні половинки бортів - склейла їх на центральному кілі. Звісно отримавши суцільний корпус його довелося трохи відмалкувати, особливо під настил палуби. Та наростити борти і де потрибно підшпаклювати. Нарощувала борт шшпоном з використанням паяльника для згинання і надання потрібної форми та приварювання на місце. Потім знову відмалкувала весь корпус. Фарбувала пензликом, так як пляшка всеодно приховає такі дрібні недоліки, як сліди від мазків. Та додатково покрила лаком-спреєм для надання глянцевого блиску і монолітності покриття.

 

4. Стапель.

Для зручності подальшого будівництва на такому дрібно-масштабному човні - довелося виготовити стапель. Він слугуватиме підставкою аж до самого встановлення моделі в пляшку. Тобто на ньму доведеться побудувати, підігнати і скласти рангоут так щоб потім легко підняти його разом з вітрилами вже в середині пляшки. Тут треба ще врахувати дивжину пінцетів, як виявилося в мене вони майже всі короткі але я придумаю щось потім або ж таки доведеться пошукати нові довгі пінцети - вони точно ніколи зайвими не бувають.

5. Деталі.

Ось тут почався танець з блохами. Навіть іноді дихнути зайвий раз не можешь бо потім шукаєшь всю цю дрібноту на підлозі. Ось тут зайвий раз переконалася, що мати білу підлогу в майстерні - це найідеальніший варіант - одразу видно куди впала та чи інша тріска ( а в масштабі це ціла рубка) вбо штурвал в М1:640,  цого я зімітувала головкою від цвяха для швейних виробів. Базу для штурвалу я показала як виготовити на відео у першому випуску процесу будівництва. Після цьої моделі я більше ніколи не скажу що М1:84 дуже дрібний але мій улюблений все ж М1:48 в цьму я остаточно переконалася. Він дозволяє не імітувати, а дійсно виготовляти справжні деталі-копії. 

6. Щогли.

Найважчим було придумати механізм складання щогл для перенесення моделі в пляшку але рішення прийшло саме собою. Шарнір я приховала в стійках під кофель-нагельні планки. Просто встановивши з проволоки перетинку і просверливши щоглу піля біля основи. При піднятті в правиле положення - навіть не видно наявність шарніру, що мене дуже потішило. Так я обрала найпростішу модель і найпростіший метод встановлення в пляшку - що б потягнувши за одну мотузку, точніше 3 штаги - в мене буде повністю готова шхуна. Поки будуть воготовлюватися вітрила, я не кріплю одразу жортко ванти і бакштаги так як ще треба встановити вітрила. Після їх встановлення вже можна буде остаточно обтягнути ванти і закріпити їх не на стапелі, а безпосередньо на човні. В такому положенні легко підігнати решту рангоуту і зняти мірки для вітрил.

7. Вітрила.

Це моя улюблена частина на кожній моделі, тому я завжди шию вітрила самостійно бо це найбільша магія кожного судна. Як завжди я використовую сорочкову тканину. Для імітації зшитих полотен - вирішила тягти нитки. Тобто пофарбувати половину тканини і протягти з профарбованої частини коричневу нитку на чистову частину полотна де і будуть викроїні вітрила. В масштабі довелося тягти кожну 13 нитку і це мабуть була найвідповідальніша частина будівництва. Бо нитки дуже тонюсіньки і легко рвуться, тому же треба робити дуже повільно і делікатно але результат вартий таких старань. 

8. Встановлення в пляшку.

Протягом усього процесу мене мучить питання, "чи влізе це потім в пляшку" - це так у кожного моделіста пляшкарника буває? У вирішальний момент "істини", коли настав момент перевірити, як складеться готова модель - виявилося, що штаги між грот та фок щоглами не дозволяє цього зробити - довелося одним пожурвувати і зрізати - це знято в другому ролтку з процесом. Але ж це і моя перша модель в пляшці - треба ж відчути, як воно будувати такі моделі.

9. Імітація води.

Модель невелика, а пляшка і так досить масивна, тому я вирішила робити прозору воду - тобто використати смолу, підфарбувавши її в колір морської хвилі. Спочатку приклеїла шхуну в пляшці, використавши тимчасовий стапель, що просто тримав її в правильному положенні. Після чого вже заливала пофарбовану смолу в пляшку. Цей етап робіт досить детально продемонстрований в другій частині відео-процесцу. 

10. Підставка.

Модель корабля, як картина художника повинна мати рамку, тобто підставку. Оздоблення, яке надасть завершений вигляд. В моєму випадку, ще була досить велика чорна пробка, яка весь час перетягувала на себе увагу від шхуни, тому я її теж задекорувала за допомогою мотузки. Виготовлення підставки, також детально продемонстровано у другій частині відео-процесу. 

Висновок: Задоволення від процесу - не менше ніж від великого лінійного вітрильника. Для першої моделі в пляшці дійсно треба обирати простіші кораблі з меншою кількістю такелажу. А вже отримавши перший досвід - будувати "правильно" те що хочеться! Всі подробиці виконаних робіт на шхуні в пляшці,як завжди, ви можете подивитися на моєму YouTube каналі: